Ранок червневий перетікає в спеку.
Пальмове віття перший вкриває сум.
Де він тепер, Божий Син, так далеко
В хмарі піднесений у голубінь ясну.
Сина Свого Батько над все підвищив.
Ангельський спів нині з нових пісень.
А на Землі, в місті з Череповищем,
Учні в і'мя Ісуса почали день.
... вулиці міста хвилями котять свято
П'ятидесятниці. Часом спитає хтось
- Де ж Той, Хто люд тут зціляв? - Розп'ятий...
- Як то?!! Чи ж то не Він – Мессія Христос?!
...Ревна молитва гамором міста не збита.
Третя година, швидко збігає час.
Той, Хто народжений перше закладин світу,
Він обіцяв, що не залишить нас!
Шумом незвичним стишені враз Юдеї.
Що то за диво, не зрозуміти їм –
Полум’я біле, ніби пелюстки лілеї
Ніби на поклик молитви, злинуло в дім.
Злинуло з миром. З миром такої сили,
Що потряслась безодня людських гріхів.
Мов різних сотні. Та всі, як один, зрозуміли
Що через учнів до них в той день Бог говорив!
Та "зрозуміти" не завжди значить – "прийняти".
Дві тисячі років збігли, як довгий день.
Знаєш, мій друже, сьогодні – те саме свято.
Ту саму розмову з Тобою Господь веде.
Там, за стіною, місто Тебе гукає.
Місто полонить, ловить у сітку справ.
Батько ж небесний Духом святим єднає
З небом Тебе, тим, де сирітства немає.
Заради Ісуса, який за Тебе страждав.
В Нім Істина вічна, життя по достатку й Дорога.
Мов одіж найкращу Ти силу Господню візьмеш.
І в ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого
Пізнаєш Любов, таку, що не має меж!
Людвенко Ирина,
Небесный Иерусалим
Я вечный пиллигрим. Удела этого
Я добивалась столько долгих лет.
И мне ли на ветра сегодня сетовать
Коль парусам без них дороги нет?!
Я странник на земле. Дороги пыльные...
Свой свадебный наряд приподниму,
Чтоб не запачкать. Грешная, бессильная,
Но я оправдана! И я иду к Нему!
"Ибо для меня жизнь - Христос, и смерть - приобретение."
Филипп. 1:21
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. Прекрасна образна мова, гарна нестандартна рима, і багато душевності і світла. Чекаю на ваші нові поезії, особливо українські. Комментарий автора: Дякую Богу, що дає натхнення.
Письмо в Москву. - Изя Шмуль Нравится это кому-то или не нравится,но нам в Америке жить очень хорошо. Я перечислю только Факты условий нашей жизни здесь: 1. Мы живём в маленьком,экологически чистом,очень зелёном городке. Никакой преступности здесь почти не бывает. Народ вежливый,доброжелательный и
улыбчивый. Никому не интересно знать кто какой национальности. Национальность одна у всех-Американцы. Мы считаемся людьми с низким уровнем жизни. Для таких людей в нашем городке множество гуманитарных точек и церквей выдающих помощь. Живём мы в субсидированном доме для низкобюджетных граждан в стометровой квартире из трёх комнат и балкона большущего вдвоём с женой. Государство нам платит пособие по старости (именно пособие, а не пенсию) для низкобюджетных граждан. Пенсию мы в Америке не заработали. Получаем мы вместе с женой –1160-долларов. За квартиру со всеми коммунальными услугами (свет, отопление, злектро –снабжение с двумя кондиционерами, холодильником и др. Эл.приборами) мы платим 310-долл.30-долл. – За телефон вместе с междугородкой, 40-долл. за 8-программ русского телевидения. Хлеб,макаронные изделия, рис, овощи и фрукты, фарш, колбасу и всякая санитария через гуманитарную помощь(наполовину) В поместную церковь в виде добровольной десятины и
приношения 140-долл. Итого у нас остаётся – 640долл. На безбедную жизнь. Вся медицина и все лекарства бесплатно. А в России мы отработали более сорока лет каждый. Можно считать Америку
настоящим домом?!
